18-19 листопада вперше за все своє літературне життя Оксана
Забужко відвідала Донбас. Зустріч письменниці зі східним регіоном
розпочалась зі Святогірської Лаври, а 19-го листопада вона
поспілкувалась з читачами у Донецьку. Організатори заходу кажуть, що
такої кількості людей їхня актова зала ще не бачила.
Для того, щоб побачити письменницю, люди приїхали із різних
куточків області. Для Донецька це більше ніж звичайна літературна подія,
адже такі культурні заходи тут відбуваються не часто.
Утім, вони корисні не тільки місту та його мешканцям, але й
митцям безпосередньо. Які враження від східного регіону України має
українська письменниця? Що для неї місто Донецьк, привид у культурній
карті країни?
В цьому році Оксана Забужко головувала в міжнародному журі кінофесту
«Молодість». Зустрівшись з письменницею в кінотеатрі між показами
фільмів конкурсної програми, мені випала нагода поговорити про
«кіноманську» сторону її творчості: як фільми Ларса фон Трієра і Андрія
Тарковського стали натхненниками останнього есе письменниці, а також
дізнатись про її відношення до екранізацій. Дуже швидко розмова зі
звичайного формату інтерв’ю переросла в монументальні роздуми про роль
кінематографа в культурі.
Перший переклад бестселера Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» вийшов торік восени німецькою мовою. У травні письменниця побувала в Німеччині з презентацією вже другого видання книги для місцевих читачів.
Після читання, що пройшло в останні травневі вихідні в кельнському Центрі імен Лева Копелєва, ми говорили з Оксаною Забужко про її книгу, переклад і новітні враження від Німеччини.
Как рассказала ЛІГАБізнесІнформ писательница Оксана ЗАБУЖКО, кризис украинского книгоиздания начался еще в конце 2008-го и до сих пор продолжается в геометрической прогрессии. Однако попытки политических провокаций против украинских писателей, организованные в этом году, отлично простимулировали процесс становления украинской массовой литературы. Хотя цель этих попыток, скорее всего, была кардинально противоположной.
Украинцы могут до бесконечности наблюдать, как на политической арене меняются ролями одни и те же исполнители. Однако, по словам писательницы Оксаны ЗАБУЖКО (на фото), жить от этого легче не станет. В интервью ЛІГАБізнесІнформ она рассказала о том, чего не понимают власть имущие, почему Украина не сильно отошла от России и насколько опасно сегодня провоцировать новый Майдан.
«Обозреватель» продовжує говорити про Україну і запрошує до дискусії Оксану Забужко. Це ім’я настільки знане, що навіть не потребує «хвоста» у вигляді дефініцій на кшталт «відома письменниця» і списку регалій. Хай би як не принижували пані Оксану зараз ті, хто вважає її недостатньо патріотичною через заклик не голосувати на останніх президентських виборів за жодного з двох «фіналістів», є глибоке переконання, що її ім’я – вціліє на скрижалях, на відміну від наймень всіх її нинішніх «гонителів». Ми запрошуємо читачів до вишуканої інтелектуальної страви – бесіди з Забужко, яку все ж починаємо зі «злоби дня», нав’язаною надміру палкими любителями вчити інших, як треба «родіну любіть».
О том, какие из этих ожиданий оправдались, в интервью Радио Свобода размышляет киевский писатель Оксана Забужко
– автор популярных романов "Полевые исследования украинского секса",
"Музей брошенных секретов" и общественных, философских работ –
"Философия украинской идеи", "15 текстов об украинской революции".
«Біблією українського постколоніалізму» назвали німецькі критики роман Забужко «Музей покинутих секретів». В інтерв’ю Deutsche Welle письменниця розповіла про «труднощі перекладу» та змужніння німецької україністики.
Оксана Забужко – не имя, не бренд, а стиль жизни, пожалуй: с горящими глазами, всегда в движении, и – при своем мнении Причем всегда мнение это – отлично от мнения большинства (или – того, что этим самым мнением большинства пытаются представить…). Пани Оксана, изящная дама, которую многие называют… «единственным мужчиной в современной украинской литературе», мнение свое высказывать не боится: потому и интересно слушать.
