| Календар |
| « Листопад 2009 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | | | 1 | | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | | 30 |
|
|
Cavalcando l’art’ier per un cammino
pensoso de l’andar che mi sgradia,
trovai Amore in mezzo de la via
in abbito leggier di peregrino.
.......................................................
Quando mi vide, mi chiamo per nome,
e disse: “Io vegno di lontana parte,
ov’era lo tuo cor per mio volere;
e recolo a servir novo piacere”.
Allora presi di lui sн gran parte,
ch’elli disparve, e non m’accorsi come.
Dante. Vita Nuova
1.
В перших рядках сповіщаю, милий: любов минула –
Мов, повагавшись, скотилася в лунку більярдна куля
(Вічнозелений газон потертого плюшу,
По якому гонить сліпий кийок круглі, ствердлі од страху душі).
Кожного ранку, замість гімнастики, лежачи в ліжку,
Вмикаю в уяві твої очі сіамської кішки,
Шляхетний профіль, роздвоєне підборіддя
(Мов копито! – як писала одна із мого поріддя), –
І, на довершення вправи, тебе висвітлюю голим.
Вислід – блискучий: зовсім не чую болю.
2.... Читати далі »
|
Бочка з порохом Bure Baruta.1998 Югославія-Македонія-Франція-Греція-Туреччина за п,єсою Деяна Дуковскі сценаристи:Деян Дуковскі,Горан Паскалєвіч, Філіп Девід,Зоран Андріч режисер:Горан Паскалєвич оператор:Мілан Спасіч художник:Міленко Єреміч композитор:Зоран Сім,янович актори:Міра Банжач,Лазар Рістовскі,Мікі Мано... Читати далі » |
Колись давно-майже півтораста років тому,коли й прабабусі твоєї ще не було на світі,-жила собі в Англії дівчинка на ймення Аліса Ліддел.
Аліса мала тата,маму,двох сестричок і кицьку Діну.А ще вона мала гувернантку.яка мешкала в них у домі спеціально,аби навчати сестричок Ліддел добрих манер.Бо ж не так-то воно легко-навіть якщо ти вже опанував всі чотири арифметичні діїї й умієш провідміняти іменник "миша",-запам,ятати назубок усі незліченні правила щоденної гречності:як робити при знайомстві кніксен,і як за столом ніколи не брати першого кусня собі(навіть коли на солодке подають сливовий пудинг!),і як ніколи не забалакувати першою до дорослих,а мовчати,доки вони самі не заговорять до тебе,і як розмовляти правильною й гарною мовою,без жоднісінького слова-паразита(ти ж знаєш,як важко їх позбутися,усіх отих "ну" і "карочє")...На кожен твій крок існує якесь неписане правило:порушиш-зостанешся не тільки без де... Читати далі »
|
«Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована.
Або ми знайдемо свій ритм у нашу функційну добу, або нас не стане»
Ю.Шерех. 1948 р.
Відомо, що американці не знають географії: близько 30% випускників середніх шкіл США неспроможні показати на мапі свій власний континент. Коли перший шок, викликаний цією інформацією, пересідається, починаєш міркувати розважливіше, sub specie aeternitatis: справді-бо, пересічну — нормальну! — людину, скільки світ стоїть, обходять насамперед події на її «кутку» (в її окрузі, містечку, кантоні і т.д.) — практика комуністичних держав показала, що ніякими масовими мітинґами протесту проти агресії ізраїльської вояччини та злочинів чілійської хунти, скликаними на фабриці «Червоний панчішник», не привчити робітницю «Червоного панчішника» мислити у всесвітьо-історичних категоріях: і на мітингу її думка ширятиме не вздовж західного берега річки Йордан, не над ... Читати далі » |
Kоли мені сповнилося чотири роки, в моєму житті сталася подія, яку тепер не гріх назвати й доленосною. Мені подарували книжку (товсту! — значить, вистачить надовго), на обкладинці якої пухнатий жовтий ведмедик, сп’явшись на стільця, цікавим оком зазирав у прочинені дверцята буфета. Поруч великими літерами стояло: «Вінні-Пух». А трохи вище, меншими — «А. Мілн»: перший автор, якого я запам’ятала на ймення (в цьому-бо віці книжки ще сприймаються анонімно, як фольклор: не... Читати далі » |
|
|
