Оригінал:
...А все-таки я Вас любила, любила, любила!
І це не минає - хіба осідає на дно...
Я Вас у собі, мов коштовну карафку, розбила -
І душу, як білий обрус, просочило щемливе вино!
Ви колір дали моїм мислям, а образам тіло,
Зоставшись - лиш шумом, як море у мушлі в ушу...
А як там насправді було - то яке кому, Господи, діло!
Важливо - як буде.
А буде - як я напишу. Переклад російською:
…И все-таки я вас любила, любила, любила!
Любовь не уходит, а лишь оседает на дно…
Я Вас в себе, словно сосуд драгоценный, разбила –
И душу, как белую скатерть, насквозь пропитало вино!
Вы цветом окрасили мысли мои, дали образам тело,
Оставшись во мне, как в ракушке – волны тихий шум…
Как было там в жизни – какое кому, право, дело!
Важнее – как будет.
А будет – как я напишу
http://www.vilavi.ru/per/281205/281205.shtml
