Cavalcando l’art’ier per un cammino
pensoso de l’andar che mi sgradia,
trovai Amore in mezzo de la via
in abbito leggier di peregrino.
.......................................................
Quando mi vide, mi chiamo per nome,
e disse: “Io vegno di lontana parte,
ov’era lo tuo cor per mio volere;
e recolo a servir novo piacere”.
Allora presi di lui sн gran parte,
ch’elli disparve, e non m’accorsi come.
Dante. Vita Nuova
1.
В перших рядках сповіщаю, милий: любов минула –
Мов, повагавшись, скотилася в лунку більярдна куля
(Вічнозелений газон потертого плюшу,
По якому гонить сліпий кийок круглі, ствердлі од страху душі).
Кожного ранку, замість гімнастики, лежачи в ліжку,
Вмикаю в уяві твої очі сіамської кішки,
Шляхетний профіль, роздвоєне підборіддя
(Мов копито! – як писала одна із мого поріддя), –
І, на довершення вправи, тебе висвітлюю голим.
Вислід – блискучий: зовсім не чую болю.
2.... Читати далі »