ГоловнаРеєстраціяВхід О сліпуче,прекрасне і дике!
Неділя, 17.12.2017, 08:11
Форма входу
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Оксана Забужко » Особистість » Новини
Новини
ЮліяДата: П`ятниця, 27.03.2009, 00:44 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
http://www.new-most.info/news/culture_and_science/11952.htm
 
ЮліяДата: П`ятниця, 24.04.2009, 22:02 | Повідомлення # 2
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
Оксана Забужко: "Каждый писатель выстраивает сам себе какую-то традицию"
Все мы привыкли уже, что культура, хотя и вытесняется понемногу телевидением и масс-медиа, остается на своих местах и имеет устоявшийся формат. Представления играют на сценах театров, оркестры выступают в филармониях и других приспособленных для этого подмостках, фильмы крутят в кинотеатрах и так далее, причем размер зала и количество зрителей напрямую зависит от популярности и специфики этих развлечений современного человека. Что же касается литературы, то она за постсоветские годы переместилась все больше в камерные небольшие помещения - арт-клубы, разнообразные дома творчества, книжные магазины в конце концов. Этот вид искусства давно уже не собирает, как было в советское время, большие залы зрителей, которые пришли на творческий вечер определенного писателя. Можно при этом пожаловаться на то, что массовая культура успешно вытесняет элитарную, но для чего? Маленькие залы и относительно небольшое количество зрителей делают контакт между ними и писателем более интимным, да и поводы для встречи, слава Богу, находятся не только тогда, когда выходит новая книжка какого-то автора.

А повод для встречи, о которой будет идти речь, менеджеры книжного магазина "Є", нужно сказать, придумали удачный и оригинальный. Женские чтения, в которых пригласили принять участие Оксану Забужко и Марианну Кияновскую, поставили целью не столько еще раз предъявить узкому кругу почитателей поэзию и прозу этих писательниц, сколько познакомить слушателей с литературными "сестрами", "мамами" и "бабушками", которые повлияли на творчество этих писательниц, и почитать их произведения.
Оксана Забужко:
"Когда мне было предложено принять участие в этом чтении, я сказала "так, непременно", потому что я давно уже думаю, где и при какой оказии, в принципе, можно было бы озвучить тех своих предшественниц, не боюсь этого слова. Потому что каждый писатель выстраивает сам себе какую-то традицию, литература - такая штука, в которой можно самому себе выстроить родословную. В процессе собственного разрастания души и творчества это те, от кого ты что-то берешь, кому ты благодарен, кто твоя мама, кто бабушка, за кем ты поневоле идёшь в след, сказать бы,
самой силой притяжения языка".
Поэтому в течение вечера две поэтессы читали, прежде всего, не свои тексты вперемешку с рассказами о тех или других писателях и их произведениях. Так, Марианна Кияновская начала с чтения стихотворений другого современного автора и, по совместительству своей подруги и "криминального авторитета", как пошутила Кияновская, - Марьяны Савки. Она тоже, кстати, должна была присутствовать в книжном магазине "Є" в тот вечер, но по каким-то причинам не сложилось.
Оксана Забужко, зато, принесла с собой томик полузабытой украинской писательницы Ирины Вильде. За свой роман-эпопею "Сестры Ричинские" она в далеком 1965 году стала первым лауреатом Шевченковской премии. Потом этот роман, между прочим - чуть ли не единственное в украинской литературе качественное произведение такого жанра и размаха, ни разу не переиздавался, поэтому Оксана Забужко решила напомнить о нем слушателям, прочитав несколько отрывков из сочинения.

Конечно, на исходе мероприятия таки не обошлось без чтения собственных произведений. Здесь Марианна Кияновская еще раз представила свою новейшую на сегодня книгу - сборник рассказов "Тропинка вдоль реки", а Оксана Стефановна устроила небольшой "концерт по заявкам", по памяти прочитав несколько текстов на заказ из зала. Поэтому те, кто пришли в книжный магазин "Є", должны были остаться довольными смесью художественных текстов и небольших лекций по истории литературы, которые они услышали.

Александр Хоменко. INTV
http://www.intv-inter.net/ru/news/article/?id=57766747

Прикріплення: 7099797.jpg(93Kb)
 
ЮліяДата: Середа, 16.12.2009, 14:56 | Повідомлення # 3
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
18 грудня Оксана Забужко розповість просвій новий роман

http://life.pravda.com.ua/announces/4b2665ab538ca/

 
ЮліяДата: Четвер, 04.02.2010, 09:41 | Повідомлення # 4
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
5 лютого о 12.00 в кінотеатрі Київ Громадська Кампанія Новий Громадянин - http://newcitizen.org.ua - ініціює суспільно важливу мистецьку акцію «Президент має знати свого керівника в обличчя».

Це неполітична, позапартійна ініціатива більш ніж 30-ти незалежних громадських організацій, що захищають права людини, відстоюють свободу слова, моніторять вибори, досліджують актуальні питання державної політики, вирішують проблеми місцевого самоврядування, дбають про довкілля та здоров’я, допомагають молоді тощо.

Громадська Кампанія оголошує збір фото паспортного формату 2х3 від громадян з усієї України для створення спільного фото роботодавця Президента - силуету людини розміром 6 м. кв. , який поступово протягом місяця заповнюватиметься фотографіями.

Силует стане справжнім артефактом, адже до нього матимуть змогу долучитися тисячі людей з усієї України. Створення силуету – це спроба творчо відреагувати на суспільно важливі питання, які відбуваються в державі. Водночас ініціатива має стати й цікавою мистецькою подією, надавши можливість широкій громадськості висловити свою громадянську позицію через мистецтво.

Після інавгурації Президента у березні творчий образ буде презентований майбутньому главі держави, який ініціює Громадська Кампанія Новий Громадянин.

У презентації силуету братимуть участь провідні лідери думки в Україні – Брати Капранови, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, які представлять свої есе на тему «Президент має знати свого роботодавця».

Ініціатива має на меті нагадати виборцю, що Президент – це найманий менеджер, підзвітний суспільству. А також нагадати Президентові – що джерелом влади є народ, який делегував йому завдання керувати Україною у найближчі 5 років.

Протягом місяця каркас силуету знаходитиметься у місці проведення акції, аби кожен охочий зміг долучитися до акції, прийти і приклеїти своє фото на нього.

Окрім того, кожен зможе надіслати своє фото на нашу електронну адресу, на абонентську скриньку.

ФОТО НАДСИЛАТИ НА АДРЕСУ natella.shavadze@gmail.com
http://garagegang.livejournal.com/14379.html

 
ЮліяДата: Понеділок, 08.02.2010, 22:30 | Повідомлення # 5
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
Організація круглого столу на тему гендерної рівності
Французький кіноклуб у Домі кіно представляє цикл кінематографічних рефлексій, присвячених міжнародному жіночому дню 8 березня 2010 року. У лютому цикл « Vous les femmes… » («Ви, жінки…») досліджує чоловічий погляд на жіночу проблематику та пропонує три фільми про жінок, зняті режисерами-чоловіками. У березні, цикл « Nous les femmes… » (Ми, жінки…) продовжує обрану тему, показуючи жіночий погляд за допомогою серії фільмів від авторів-жінок. Три фільми березня були обрані Фестивалем жіночого кінематографу міста Кретей, Cultures France та Посольством Франції в Україні.
4 березня, після перегляду фільму «Наш безщадний світ» (Франція), присвяченого гендерній тематиці, буде проведено зустріч на тему

«ЖИТТЯ ПРОФЕСІЙНЕ? ЧИ ПРИВАТНЕ? ЩО ТАКЕ ЖІНОЧА АНГАЖОВАНІСТЬ?» за участі письменниць Режін Дефорж (Франція) та Оксани Забужко (Україна). Цикл завершиться показом трьох документальних фільмів, запропонованих Будинком Кіно, про відомих жінок, що народилися в Україні.

До участі у циклі та кругломі столі запрошуються всі бажаючі.
Фемінстичні організації, які хотіли б прийняти участь у кругломі, столі можуть залишати свої заявки та пропозиції на адресу
nataliya.tchermalykh@gmail.com
Стежте за нашими анонсами у ЖЖ та на сторінці в фейсбуці frenchkinoclub!


http://community.livejournal.com/genderny_museum/7620.html

 
ЮліяДата: Субота, 06.03.2010, 18:12 | Повідомлення # 6
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
– У світі триває боротьба за гендерну рівність. Це питання стало на порядку денному дискусії, що відбулася у Києві за участю української письменниці Оксани Забужко та її французької колеги Режін Дефорж.
Письменниці вважають, що попри гучні гасла, мовляв, гендерну нерівність подолано і нині жінки й чоловіки у розвинених країнах перебувають в однакових умовах, проблеми й досі існують. За словами Режін Дефорж, у Франції тривають суперечки щодо рівних умов праці для обох статей. Оксана Забужко розповідає, що в Україні дискусії довкола гендерних питань взагалі відсутні.

Французи проти нерівності ведуть мовчазну боротьбу

«Наш безжалісний світ» – таку назву має французька кінострічка, яку українські глядачі переглянули в рамках дискусії «Життя професійне чи приватне? Вибір сучасної жінки». У центрі фільму – історія молодої закоханої пари. Проблема у тому, що вони колеги в одній юридичній компанії й раптом із закоханих перетворюються на конкурентів. Один із них зрештою отримає підвищення.

Від цього моменту у фільмі подаються дві історії. Перша – якби підвищення отримав чоловік, друга – якби керівництво на вищу посаду обрало його кохану. На простій історії режисер продемонстрував зокрема, з якими труднощами доводиться стикатися молодій парі, коли хтось один (неважливо, хто) значно успішніший від іншого.

Письменниця Режін Дефорж зазначає, що нині у цивілізованому суспільстві досі багато суперечок щодо того, яке місце відводиться у ньому жінці, а яке чоловікові. За її словами, й у Франції, попри загальну впевненість у гендерній рівності, ситуація досі критична.

«Рівність між чоловіком і жінкою, з одного боку, сприймається як належне, але з іншого – триває мовчазна боротьба за деякі соціальні аспекти, наприклад, за рівні умови роботи чи рівну оплату», – додає пані Дефорж.

В українському суспільстві забагато стереотипів

Письменниця Оксана Забужко переконана, що в Україні проблеми гендерної нерівності взагалі не мають розголосу. На її думку, якщо так триватиме і далі, під загрозою може опинитися зокрема й інститут сім’ї.

«Зараз за межами суспільного дискурсу стосунки у родині, так само, як і те, що шлюб – це партнерство, що таким чином люди творять певну комірку громадянського суспільства. І коли в Україні говорять про сімейні цінності, мені це здається лицемірством, за яким приховується небажання говорити про дуже й дуже серйозні проблеми», – каже Оксана Забужко.

Натомість киянка Аліна ніяких утисків за статевою ознакою не відчуває. Вона впевнена, що нині жінка сама може обирати, займатися їй родиною чи будувати кар’єру. «Є певні кліше, за якими жінка у багатьох ситуаціях опиняється на другому місці. Але, перш за все, це проблема самих жінок, того, як вони ставляться до себе і свого життя. Якщо їм більше до вподоби займатися кар’єрою, у суспільстві для цього немає особливих перепон», – зазначає киянка Аліна.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1975076.html

 
ЮліяДата: П`ятниця, 03.09.2010, 09:42 | Повідомлення # 7
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
Оксана ЗАБУЖКО:
— Такого «гарячого літа» в мене давно не було: збіглося в часі кілька видавничих проектів нараз, і всі «першочергові», — доводиться «збільшувати добу» за рахунок сну і спілкування з родиною. «Музей покинутих секретів» почав свій шлях до зарубіжного читача, а на цьому етапі не уникнути співпраці з перекладачами, — то вже потім, по півдесяткові авторизованих перекладів, можна розслабитися, бо перекладачі з української, зазвичай, є славістами широкого профілю й завжди можуть у незрозумілих місцях вдатися по підказку до російської, польської чи якоїсь іншої версії. Поки ж вони ще сам-на-сам із моїм текстом, то компенсувати їм те, чого недодали наші мовознавці — брак сучасних словників — мусить сам автор, і ніхто мене від цієї повинності звільнити не може. От і просиджую тепер купу часу на електронці й Skype з німецьким редактором «Музею...» — роман виходить друком у вересні, берлінську презентацію вже заплановано, тож видавець поспішає, — а в скриньці вже чекають пакети запитань із Росії, Чехії й Польщі, де «Музей...» має вийти наступного року... Все це дуже гарно виглядає в інтерв’ю для преси, але насправді почуваєшся, як писала Ірина Вільде, наче «старий затурканий єврей, що не має часу помолитися». Тому що головна робота, яку хочу скінчити й віддати в друк цього літа — це давно обіцяний мною читачам том нашого листування з Юрієм Володимировичем Шевельовим, а ця книжка, як жодна інша з моїх попередніх, вимагає повної, 24 години на добу, концентрації. Мало не кожне слово треба коментувати, порпатися в архівах, бібліотеках, теребити свідків (які теж уже все позабували!), адже період, коли тривав наш із Шевельовим «епістолярний роман» (1992—2002 рр.), — то вже історія, і вся її, фіксована в листах, жива плоть (реалії часу, тодішні літературні, культурні, політичні, та навіть і біографічні події) — на сьогодні осипалася, як пух із кульбабки. З пам’яттю ж в українців справи, як відомо, кепські, фіксувати минаючу історію «для нащадків» нас відучено, — і я мимоволі почуваю себе Дариною з «Музею покинутих секретів» (ніби сама себе цим романом запрограмувала чи зурочила!): визбирую «втрачений час» по скалочці, по камінчику, просто-таки детективними розкопками займаюся... У результаті, книжка складатиметься з кількох «шарів»: головний, наділений своєю власною, самим життям виписаною драматургією, складуть наші листи — діалог, як казав Юрій Володимирович, «дєдушки з онучкою» (яких до того ж розділяло не просто понад півстоліття, а щонайменше три культурні епохи, прірва, що її не один рік забрало подолати!), — а в «аурі» супутніх приміток, коментарів, доданих шевельовських текстів та інших документів мерехтітиме отой самий, частинно відновлений, а частинно й уперше «розкопаний» мною, історичний контекст, який, сподіваюся, теж не тільки фахівцям — філологам чи історикам — виявиться цікавий... Так і зватиметься: «Вибране листування на тлі доби». Працювати над цим новим жанром неймовірно захоплююче, але поки що я перебуваю на фазі «глибинного занурення», до фіналу ще далеченько, і чи встигну з цією книжкою, як обіцяла видавництву, на Львівський форум, зі стовідстковою певністю сказати ще не можу.
http://www.day.kiev.ua/308068
 
ЮліяДата: Середа, 22.09.2010, 18:34 | Повідомлення # 8
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
28 вересня о 14:30 в Мистецькій вітальні НПУ ім. Драгоманова відбудеться презентація антології "Сновиди. Сни українських письменників".

Як повідомили УНІАН організатори презентації, книжка об’єднала під своєю обкладинкою сни 80 сучасних українських письменників, серед яких Юрій Андрухович, Іздрик, Іван Драч, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Ліна Костенко та ін. За словами редактора видання Івана Малковича, «Сновиди» – перша в світі письменницька сновидійна антологія. Усі сни написано спеціально для цього видання. Єдиний виняток – сон Григорія Сковороди, позаяк це чи не найдавніший з опублікованих снів вітчизняних авторів.

На презентації будуть присутні автори антології Іван Малкович, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", Тарас Малкович, автор ідеї, Андрій Курков, Лариса Денисенко, Сергій Пантюк, Богдан-Олег Горобчук, Ярослав Ґадзінський, Олег Коцарев, Юлія Стахівська, Олег Романенко.

У програмі передбачено презентацію антології, спілкування з автором ідеї, запитання-відповіді до авторів антології, читання снів письменниками, продаж книг за цінами видавництва.
http://culture.unian.net/ukr/detail/189527

 
ЮліяДата: Субота, 29.01.2011, 19:40 | Повідомлення # 9
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
На Amazon.com уже викладена обкладинка англійського перекладу "Польових досліджень з українського сексу". Інформують, що роман - у перекладі Галини Гринь - повинен вийти 6 липня 2011 року у видавництві AmazonCrossing. Якщо ця книжка цікавить когось у Kindle eBook, то вона буде доступна ще в середині весни - 30 квітня.

*

Однак найцікавіша річ у тому, що останній роман Оксани Забужко - "Музей повинутих секретів" ("The Museum of the Abandoned Secrets" - також має з'явитися в англійському перекладі. Дата: 4 жовтня 2011 року. Хто автор перекладу - наразі невідомо.

А от на 15 листопада 2011 року заплановане видання книжки "Сестро, сестро" ("Sister, sister"). Ім'я перекладача також поки що не вказане.
http://ostapkin.blogspot.com/2011/01/blog-post_29.html

 
ЮліяДата: Четвер, 17.11.2011, 10:38 | Повідомлення # 10
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 247
Репутація: 0
Статус: Offline
Современная украинская писательница и поэтесса Оксана Забужко впервые посещает Донецк и совершенно не случайным образом проводит встречу с поклонниками своего многогранного творчества именно на территории фонда ИЗОЛЯЦИЯ.

Оксана будет читать свои стихи, вступать в диалог со слушателями и заражать всех присутствующих своей невероятной харизмой. У всех посетителей будет возможность приобрести книги Оксаны Забужко и получить автограф от автора.
Интересно, как будет звучать украинская поэзия в условиях арт-центра, расположенного в сердце промышленной зоны Донецка? smile

Участие бесплатное; регистрация обязательна (050 477 26 20 или пишите на мейл info@izolyatsia.org ).
http://www.izolyatsia.org/ru....abuzhko
 
Форум » Оксана Забужко » Особистість » Новини
Сторінка 1 з 11
Пошук:


  Copyright MyCorp © 2017
Волшебная 
любовь The bold and the beautiful Pasionaria Pasionaria КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин Український рейтинг TOP.TOPUA.NET